Історія Клінінгу

Початок ХХ століття. Перший екстракторний пилосос.

Людство всю свою історію боролося з брудом. Спочатку це були дуже невпевнені спроби, та й зводилися вони найчастіше до простого переходу на нове місце проживання. Усвідомлення необхідності чистоти прийшло пізніше, коли люди почали рідше змінювати насиджені місця. Печери почали дружно звільняти від обгризених кісток, що призвело до цілих куп кісткових відкладень біля входів. У багатьох таких купках із задоволенням копирсаються сучасні вчені, періодично роблячи наукові відкриття. Але час минав. Канули в Лету всі атрибути первісного життя. Людина почала жити в будинках, вдягати одяг і стежити за своїм зовнішнім виглядом. Боротьба з брудом збільшила тривалість життя і зменшила ризик захворіти на невиліковні хвороби, такі як холера й чума. Поступово прийшло розуміння того, що чистота життєво необхідна, й люди стали частіше замислюватися над тим, як полегшити процес прибирання.

Слово «clean», якщо перекласти з англійської, означає «чистити» й «прибирати». Але клінінг – це вже не просто прибирання у звичайному побутовому сенсі, а професійне прибирання, яке виконується спеціалізованими компаніями. Не випадково саме Британія стала колискою клінінгу. Винахідливі бізнесмени помітили, що, задовольняючи потребу людей у чистоті, можна непогано заробити. Також цьому сприяла поява перших промислових пилососів саме в Англії. З'явилися перші фірми, які надавали послуги з прибирання, миття та чищення будинків заможних громадян. Бум промислової революції розніс по всьому світу нове віяння і незабаром усі фірми, які займаються прибиранням і чисткою, стали називатися клінінговими. Тому не дивно, що англійці стали родоначальниками й законодавцями клінінгової науки. З'явився навіть інститут прибиральних наук – British Institute of Cleaning Science (ВICS), який став своєрідним координуючим центром потужної клінінгової індустрії.

Нова хвиля докотилася до українських міст лише наприкінці ХХ століття. Сьогодні в Києві клінінгові компанії стежать за чистотою в бізнес-центрах і супермаркетах, у кінотеатрах і розважальних комплексах, у ресторанах і кафе. Не залишилися без уваги квартири і заміські будинки. Чистити й прибирати (клінінг) можна все – від м'яких меблів і килимів до підлоги, вікон та фасадів.

Як винайшли пилосос

Початок ХХ століття. Перший пилосос

Історію клінінгу неможливо уявити без історії про те, як було винайдено пилосос. На початку ХХ століття, у далекому 1901 році англійський інженер Хуберт Бут, після тривалих років виснажливого винахідництва вигадав пристосування для очищення різних поверхонь від пилу. Цілих п'ять кінських сил було в бензиновому двигуні, що приводить у рух хитромудрий пристрій. Розмір вражав. Увесь пристрій поміщався на чотириколісному возі, який пересувався за допомогою двох коней і обслуговувався чотирма фахівцями. Працівники підганяли диво-пилосос до будинку і через вікно втягували в приміщення 200-метрові гумові шланги для висмоктування пилу. Шум і гуркіт під час роботи стояв неймовірний. Але, тим не менше, пристрій працював, і пил зникав усередині апарата. Ця подія була настільки незвичайною, що за деякий час з'явилася нова розвага для леді з вищого світу. Вони збиралися неподалік від місця роботи команди Бута й, присьорбуючи чай, дивилися, як відбувається незвичайний процес.

; Початок ХХ століття. Перший побутовий пилосос

Попередник Хуберта Бута у справі будівництва пилососів, американець Даніель Хесс значно раніше, у 1860 році винайшов механічний пристрій із ковальськими міхом, який створював повітряну тягу, а обертові щітки загрібали пил і бруд. Що примітно, як пилозбірник він використовував ємність з водою, в якій осідав пил. На сучасний пилосос цей агрегат був мало схожий, але принцип збирання пилу виявився вдалим і згодом використовувався в багатьох сучасних моделях із водяним фільтром.

Співвітчизник Хесса, теж американець Ів Маккафі через десять років винайшов пристрій, який зовні дуже нагадував баштовий пилосос. Але вентилятор, що створює розрідження, приводився в дію вручну за допомогою рукоятки й ремінної передачі, що було дуже незручно.
1907 рік став відправною точкою щодо винаходу пилососів, принцип роботи яких використовується виробниками й до сьогодні. Знову ж таки в Америці такий собі Мюррей Спенглер створив маленький пристрій із довгою ручкою невеличкого розміру для прибирання пилу. Але Спенглер, не маючи достатніх коштів, щоб розпочати власне виробництво, продав патент чоловікові своєї кузини Вільяму Гуверу (Hoover). От хто зумів скористатися удачею! Він виявився дуже заповзятливим і незабаром налагодив випуск «невеликих», вагою 20 кг, пилососів. В Америці досі будь-який «пилосос» називається «Hoover».

Але найвдалішим творінням можна назвати винахід Акселя Веннер-Грена, який він назвав «Lux1». Енергійному та невтомній шведу вдалося створити команду інженерів. Саме вони втілили мрію і в 1912 році створили перший побутовий пилосос вагою 14 кг. А 1921 рік ознаменувався появою на вже всім відомій фірмі «Electrolux» невеликого пилососа на коліщатках у формі циліндра. Переможна хода Європою шведських пилососів стала можливою завдяки новаторським методам продажу, яким навчився Аксель, коли перебував у відрядженні в Америці.

Хімчистка

Хімчистку винайшли випадково. І випадковість ця трапилася у Франції. Знаменитий кравець Жоллі ще в позаминулому столітті, розгніваний непокірним замовником, перекинув гасову лампу на скатертину. Яким же було його здивування, коли він виявив, що застарілі плями, які були на скатертини, зникли.

За іншою версією, теж у Франції один марсельський портовий вантажник, коли був напідпитку, упав у бочку зі скипидаром. Він залишився живий і до того ж його одяг став чистішим, ніж був.

Історія хімчистки починається з появи хімічних засобів для чистки. Почалося все, як Ви вже знаєте, зі скипидару, або, як його називали тоді, терпрентинової олії. Унікальна на ті часи здатність скипидару розщеплювати жири, не змінюючи структуру і колір тканини, дуже допомагала під час хімчистки.

Початок ХХ століття. Одна з перших хімчисток килимів.

На зміну скипидару прийшов бензол. Він краще очищав, не мав жодного неприємного запаху, але неймовірно добре вибухав і був токсичний. Потім у 1910 році винайшли чотирихлористий вуглець. Ефективність була на порядок вищою, що стало причиною появи спеціального обладнання із замкнутим циклом. Тепер уже за один прийом можна було чистити, віджимати й сушити речі. Це був справжній прорив. Але, на жаль, повітря, наповнене розчинниками, все ж таки викидається в атмосферу.

Трихлоретилен з'явився майже одночасно по всій Європі в 20-ті роки минулого століття. Напевно, далися взнаки наслідки розробки військової промисловості для проведення газових атак на полях бойових дій. Вдалося значно здешевити виробництво, але висока токсичність і корозія металу ставили під сумнів широке застосування.

Розчинник Стоддарта, або вайт-спірит, винайдений 1925 року, дозволив зробити процес хімчистки безпечнішим. Тепер стало значно легше шукати персонал для роботи.

Післявоєнний час. У 60-і роки на ринку з'являється фреон-113 (або галогенний вуглевод) та агрегати для хімчистки з його допомогою. У 80-ті стали повсюдно використовуватися машини для хімчистки замкнутого циклу. І тільки в 90-ті роки аквачистка за низької температури в делікатному режимі дозволила якісно обробляти речі, які потребують дбайливого догляду.

Мойка окон

Кінець ХIX століття. З‘явилася перша клінінгова компанія з миття вікон (Англія).

Скло виникло майже 2 тисячі років тому в Єгипті. І з того часу більшість будинків обзавелися цим необхідним атрибутом, який просто необхідно утримувати в чистоті.

Певна річ, вікна мити починали звичайною водою та тканиною. Хоча ще в V столітті грецькі вікна мили щіткою з кінської щетини.

Віконна революція почалася в Італії в 30-ті роки минулого століття. Саме в цій південній країні віконних справ майстер Еторе Сцессоне винайшов перший пристрій для згону води з одним лезом, який був зроблений з суцільної шкіри. Головним ворогом у процесі миття вікон стали розводи і плями від висихання води. Мікроволокно і спеціальні засоби для миття вікон з'явилися майже одразу після Другої світової війни.

Тоноване скло внесло певну корективу у загальну справу миття вікон. Були винайдені засоби для чищення вікон без амонію.

Згодом процес миття вікон дедалі більше ускладнювався через появу складних архітектурних споруд. Суцільне панорамне засклення зробило майже неможливим миття вікон власноруч. З'явилися спеціальні висувні телескопічні штанги, за допомогою яких стали мити вікна на сьомому поверсі, стоячи на землі. Також повсюдно для миття фасадів та вікон висотних будівель залучаються альпіністи. Звертаючись до спеціалізованих компаній, таких як «Клінінг-Сервіс», Ви зможете замовити миття вікон не лише в недоступних місцях, але й оформити замовлення на обробку сучасних покриттів унікальними захисними засобами, що запобігають повторному забрудненню протягом тривалого часу.